Термомодернізація будівлі спрямована в першу чергу на зниження енергоспоживання, що, безумовно, пов’язане зі зниженням рахунків за опалення, а також на підвищення теплового комфорту в приміщеннях. Обсяг робіт великий, але найголовніше – правильно утеплити будівлю.
Будинки, побудовані десяток-кілька десятків років тому, не відповідають сучасним стандартам щодо утеплення. Поліпшити цей стан може термомодернізація. Однак варто підкреслити, що справа не в тому, що будівля має відповідати жорстким стандартам, а в тому, щоб всередині був оптимальний мікроклімат і щоб рахунки за опалення були нижчими. Крім того, будинки після термомодернізації є екологічно чистими – зменшується кількість шкідливих речовин, що викидаються в навколишнє середовище.
Перше, що спадає на думку при думці про термомодернізацію, це утеплення будинку. Це абсолютно правильно, але слід пам’ятати, що термомодернізація також передбачає, серед іншого, заміну вікон та дверей, модернізацію системи опалення та покращення роботи системи вентиляції. На жаль, при проведенні ремонту ми можемо зіткнутися з низкою проблем. Розповідаємо, як уникнути помилок при утепленні будівлі.
Важливий професійний підхід
Проект ізоляції будівлі дуже важливий, оскільки аналіз тепла та вологості зовнішніх стін, що входять до нього, гарантує правильний підбір відповідної товщини теплоізоляції. Завдяки ньому ви зможете перевірити, чи не буде утворюватися конденсат в оновленій стіні і чи не стане вона постійно вологою. Звичайно, іноді буває, що компанія, яка готує проект утеплення будівлі, виконала свою роботу недбало, і ми отримали загальну інформацію - в такому випадку проект потрібно подавати на коригування. З якими помилками проектування ми стикаємось найчастіше?
- Загальні назви будівельних матеріалів без зазначення їх типу, сорту чи необхідних параметрів.
- Невизначена товщина одного або кількох шарів сендвіч-перегородки.
- Немає детального опису типу шарів.
- Відсутність рішень для термомістків.
- Немає інформації про правильні технічні рішення для місць зі зниженою теплоізоляцією.
- Відсутність креслень деталей конструкції та технологічних креслень місць, особливо схильних до підвищених потоків тепла та водяної пари.
Увага! Іноді буває, що підрядники посилаються на застарілі стандарти чи правила.
Економити на термомодернізації не варто
Скажемо відверто, утеплення будівлі – це великі витрати – утеплювачі недешеві, та й спеціалісти безкоштовно працюватимуть не будуть. Однак економити на цьому етапі не варто - тут, як каже прислів'я, можна заплатити двічі. Звісно, не обов’язково вибирати найдорожчі матеріали та платити багато за роботу, але зайва економія та купівля дешевої продукції обов’язково швидко дасть зворотний результат, а головне – не принесе очікуваного ефекту. Вибір, наприклад, надто тонких теплоізоляційних плит, з недостатнім коефіцієнтом λ (чим нижче, тим краще), відмова від систем утеплення або використання випадкових підрядників не є способом досягнення ефективної ізоляції.
Підготовка до утеплення будівлі
Перш ніж підрядник приступає до кріплення теплоізоляційного матеріалу, він повинен захистити всі вікна (і двері) плівкою. Це допоможе нам уникнути очищення цих поверхонь, яке займає багато часу та втомлює. Фасад теж потребує захисту. Тому риштування слід покрити сіткою, яка захистить поверхні від надмірного сонячного світла і вітру – нанесені матеріали будуть висихати рівномірно.
У випадку зі старими будівлями проблемним є стан стін – відшаровується штукатурка, присутній лишай або наліт, не кажучи вже про різного роду забруднення. Щоб запобігти відшарування теплоізоляційного шару, необхідно видалити всі незакріплені фрагменти і покриття, вимити поверхню, вирівняти стіни вирівнювальним розчином, при необхідності загрунтувати вбираючу поверхню і захистити фунгіцидами.
Пам’ятайте про правильне зберігання матеріалів на будівельному майданчику – не закрита мінеральна вата буде вбирати воду і втрачати свої теплоізоляційні властивості, а полістирол під впливом сонячних променів руйнуватиметься.
Утеплення будівлі – на що звернути увагу?
Зазвичай для утеплення будівлі використовують пінополістирол – його приклеюють до поверхні. Також можна використовувати мінеральну вату – роботи з утеплення проводяться дуже схожим чином. Незалежно від обраного матеріалу, найкраще використовувати системні рішення - всі елементи системи від одного виробника і підібрані один до одного. При утепленні будинку пінополістиролом необхідно використовувати стартовий профіль – він допомагає розташувати плити горизонтально і зміцнює нижній шар утеплювача. Профіль встановлюють на висоті 30-100 см над землею.
При наклеюванні пінополістиролу нанесіть клей по краях (ширина розчину 4-6 см), на решту поверхню рівномірно нанесіть 3-8 «пиріжків» - 40% плити має бути покрито клейовим розчином. Потім плити притискаються до стіни. Якщо клей вийшов за межі, його слід видалити якнайшвидше, тому що, якщо він залишиться, він спричинить теплові містки. Важливо, що пінополістирол укладається в шаховому порядку - тобто наступні шари повинні розташовуватися зі зміщенням, бажано на половину довжини плити. Причому краї плит не можуть збігатися з краями віконних і дверних прорізів. Якщо необхідно виправити положення плити, її слід відірвати, очистити від клею (в тому числі стіну) і приклеїти заново.
Може статися, особливо у випадку старих фасадів, що наклеєний пінополістирол потребуватиме додаткового кріплення. Для цього використовуються дюбелі, їх довжина повинна бути адаптована до товщини утеплювача і стану поверхні під ним. Прийнято, що необхідна довжина анкерування в стіні з бетону, повної керамічної цегли та силікату становить 5 см, а в стіні з газобетону, керамзитобетону та пустотілої цегли - 8 см. Відповідно до будівельної практики на 1 м2 повинно бути не менше 6 дюбелів, але пам’ятайте: в кутовій зоні має бути 8 дюбелів на 1 м2, так як сила вітру в цих місцях зростає.
Встановлений шар утеплювача необхідно зміцнити і зробити стійким до механічних пошкоджень. Для цього пінополістирол покривають клеєм і в нього вкладають армуючу сітку. Важливо, що армуюча сітка укладається з 10-сантиметровим нахлестом по всій поверхні стіни з додатковим діагональним армуванням в кутах віконних і дверних прорізів (без нього згодом нанесена штукатурка може потріскатися). Останнім етапом зазвичай є грунтування і нанесення штукатурки.
